Національні читання "Ліна Костенко об’єднує"

4 травня центральна бібліотека для дітей долучилася до Національних читань «Ліна Костенко об'єднує»

, що проходили в Івано-Франківську у рамках Міжнародного мистецького фестивалю "Карпатський простір".

На один день Івано-Франківськ перетворився на столицю поетичної творчості Ліни Костенко: різних локацій Івано-Франківська – ратуша, музей мистецтв Прикарпаття, обласна філармонія, обласна державна адміністрація, театр ляльок, міські бібліотеки, університет ім.В.Стефаника лунали вірші Ліни Костенко.

«Творчість Ліни Костенко об'єднує українців, а її поезія є унікальним надбанням нашого народу», - говорить народний артист України Богдан Струтинський, а ми, бібліотекарі ЦБ для дітей, цими словами запрошуємо відвідувачів долучитися до Національних читань. У бібліотеці звучали слова з геніальними поетичними осяяннями Ліни Костенко, вони створили особливу духовну ауру в книжковому домі. Відвідувачі з цікавістю читали вислови Ліни Костенко та ділилися своїми міркуваннями. Слова Ліни Костенко об'єднали та розкуті читачів: говорили про країну, про розвиток, про кохання, про майбутнє.

Флешмоб "Ліна Костенко об'єднує" перекинеться з Івано-Франківська в Коломию. Центральна бібліотека для дітей Івано-Франківська передає естафету національних читань «Ліна Костенко об'єднує» Коломийський центральній бібліотеці для дітей.

Фотоматеріали з національних читань «Ліна Костенко об'єднує»

Вислови Ліни Костенко

Цитати Ліни Костенко – невичерпне джерело мудрості для українців. Її вислови надихають на зміни та змушують замислитися над вічними темами.

• Бо хто за що, а ми за незалежність. Отож нам так і важко через ті.
• І все на світі треба пережити, бо кожен фініш — це по суті старт. І наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт...
• Людям не те що позакладало вуха – людям позакладало душі.
• Важко любити розумну жінку. Завжди боїшся впасти в її очах. Жінка втрачає на інтелекті, лише коли закохана. Так що бажано стабільно підтримувати в ній цей стан.
• Огидна річ – наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас.
• Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.
• Манія величі – це хвороба. Комплекс меншовартості – теж хвороба. Тільки ще гірша. Бо від манії величі станеш іспанським королем, як Поприщін у Гоголя. А від комплексу меншовартості відчуєш себе комахаю і побіжиш по стіні, як Грегор у Кафки.
• Єдиний, хто не втомлюється, – час.
• Жах не в тому, що щось зміниться, – жах у тому, що все може залишитися так само.
• У кожного своя пустеля і свої міражі
• Проблеми ж - як божевілля. Буйних ще можна вилікувати, а тихопомішані - то вже навік.
• Кожному поколінню сняться свої кошмари.
• Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом.
• Нації вмирають не від інфаркту, спочатку в них відбирають мову.
• Взагалі мені здається, все наше життя - це очікування гіршого і надія на краще
• Мова солов'їна, а тьохкають чортзна-що
• Життя - така велика ковзаниця. Кому вдалось, не падавши, пройти?