Біля пам'ятника |
Автор: Микола Станкович | |||
Він стоїть... Кам'яне мовчання Поглядає на нас з висоти... Зникла в мами надія остання: Не повернеться син із війни. І тепер вже мама не випере Для синка кам'яну сорочку, Її вітер гарячий висушить І дощі у росі прополощуть. Він зостався — гранітний велетень — Між будинків цементних і сірих. Та для мами він — білий лебідь, Що ніяк не повернеться з вирію. Теґи:
|
«Тепер, або ніколи, Рікко» Майкен Нюлунд |
|
Детальніше... |
|
|
|