Вчені “бавляться”

Наука і техніка

Дехто гадає, що ігри й іграшки — то для дітей. Даремно! Не поспішають розлучатися з ними й дорослі. Шлях від іграшок до винаходів і від ігор до відкриттів — не така вже й рідкість.

Почнемо з іграшок.

Російський адмірал Макаров любив пускати у дитинстві паперові кораблики. Іграшкові, вони допомогли йому конструювати справжні кораблі, серед них — і перший криголам «Ермак».

Або Франклін, винахідник громо відводу. Хлопчиком він захоплювався повітряними зміями, а ставши вченим, з їхньою допомогою встановив електричну природу блискавки. А Кулібін? Малим майстрував млинки й вітрячки, а став видатним механіком...

Видатний вчений Вуд також вражав своїм хлоп’яцтвом. Якось він зробив довжелезну, схожу на трембіту, трубу. Сказане в неї пошепки долітало до людини за десятки метрів. Аж підскочить людина, бувало, од несподіванки: навколо нікогісінько, а чийсь голос на вухо промовляє! Вчений жартував, що його відкриття — це теж витівки, тільки наукові.

А чого варте зізнання великого Ньютона на схилі літ: йому здавалося, що протягом усього життя він залишався маленьким хлопчиком, котрий на березі океану збирає, граючись, барвисті камінці.

Виходить, це тільки діти поспішають стати якщо не вченими, то принаймні дорослими. А вчені чомусь, навпаки, прагнуть залишатися звичайнісінькими дітьми. Що ж вабить їх? Безмежна дитяча фантазія. Адже так, як діти, не вигадує ніхто. Фізик Ейнштейн, чи то всерйоз, чи то жар тома запевняв, що свої відкриття він спочатку... вигадує, а вже потім доводить їх або спростовує.

Недаремно вчені створили теорію ігор. Адже гра таки частенько допомагає їм. Уявіть собі ситуацію. Немов за неприступним муром, сховалося від учених розв’язання важливої проблеми. Як бути? Військові беруть таку перешкоду штурмом. Вчені — теж. Тільки по-своєму. Зійдуться разом і починають гру, яка називається «мозковий штурм»: вигадують, не соромлячись, найневірогідніше. І раптом серед загального фантазерства зблисне думка, що стане ключем до розв’язання!

А чом би й нам не погратися... у вчених, якщо вчені граються... в дітей? Чом би не дати волю уяві, не придумати чогось на користь людям? Хіба перелічиш, де потрібна уява, якою славляться люди саме в дитячому віці. Не біда, якщо ваші перші проекти у грі «мозковий штурм» починатимуться словами «От якби...». Це великі слова. З них починається все.