Кому належить відкриття? |
![]() |
![]() |
![]() |
Наука і техніка |
Автор: Збірка «Дванадцять місяців» |
Так донедавна ми майже нічого не знали про Івана Пулюя, визначного, ні, навіть геніального нашого земляка, котрого доля закинула до чужих країв. А він усе своє життя рвався звідти на Україну — писав «прошенія» до царського уряду Російської імперії, але йому, як неблагонадійному, не давали дозволу на повернення. Отак і став він найвизначнішим фізиком Австро-Угорської імперії. Україна не може не пишатися своїм великим сином, який навіть за кордоном усім своїм життям і діяльністю щоденно доводив свою любов до отчого краю. Народився Іван Пулюй в селі Гримайлові на Тернопіллі 2 лютого 1845 року. З відзнакою закінчив гімназію. Мрія одержати ґрунтовну освіту привела його до Відня, куди він добирався пішки. Там він вступає на теологічний, а згодом — філософський факультет Віденського університету. І після закінчення навчання він готовий був працювати навіть звичайним вчителем у гімназії, аби тільки в Києві чи Львові. Проте йому відмовляють. Пулюй лишається у Відні, поринає з головою в науку. Але сказати, що Іван Пулюй був просто фізиком і просто вченим, означає не сказати нічого. Бо був він людиною різнобічних обдаровань і енциклопедичних знань. Він не лише написав «Молитовник» українською мовою й видав його у Відні, а й переклав разом з Пантелеймоном Кулішем «Святе Письмо Старого Заповіту». Переклад цей буде визнано найкращим серед слов'янських перекладів Біблії. Згодом він переклав і «Псалтир». Наукова діяльність Івана Пулюя гідна подивування. Його роботи з фізики підготували ґрунт для багатьох відкриттів. А одне, найвизначніше, його відкриття було приписано іншому вченому, Рентгену. Адже відомі всім «рентгенівські» промені, як їх сьогодні іменують, повинні були б називатися «пулюївськими». Бо відкриті вони були й описані в офіційній пресі Пулюєм іще до Рентгена. Але так уже склалася доля Івана Пулюя, що робіт цих його вчасно не помітили. Після Відня Іван Пулюй переїздить до Праги. Там він викладає у Німецькій високій технічній школі. Згодом стає її ректором. За заслуги в розвиткові електротехнічної промисловості Івана Пулюя нагороджено орденом Залізної корони 3 ступеня, Комтурським Хрестом Імператорського Австрійського Ордена Франца-Йосифа, надано почесне звання Радника Цісарського Двору. |
«Котячо-бандерівський батальйон» Неоніла Стефурак |
|
Детальніше... |