|
Автор: Туве Янссон
|
|
 Софія з бабусею і татом проводять літо в хатинці на острові, оточені природою і майже на безлюдді.
Тут неспішно минають дні, узбережжя обвівають вітри й оминають рибацькі човни, вряди-годи навідуються нечасті гості, а морем до берега прибиває залишені кимось «скарби». Бабуся з онукою вибираються на прогулянки і говорять про все на світі: про птахів і квіти, про Бога і страхи, про ночівлю в наметі, забобони, нестерпних родичів. І хоч вони й словом не згадують про найважливіше: про смерть мами і самотність, — любов і взаємне прийняття пронизують кожну хвилину їхнього маленького затишного літа.
Для дорослих від 18 до 100.
Туве Янссон Літня книжка: повість. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. – 160 с.
|
Фортуна, спадкоємиця славетного роду ясновидців, вивчає науку про потаємне, готуючись до іспиту під час ради.
"Опанас Заливаха належить до яскравих творчих особистостей, що височать над часом. Вони сповнені однієї думи, світяться і засвічують усе навколо себе" Євген Сверстюк
«Радість — всесвіту пружина, Радість — творчості душа, Дивна космосу машина Нею живиться й руша» Ода "До радості" Ф. Шиллер у перекладі М. Лукаша
Критика називала його «філологом поезії», «ювеліром форми», поетом «розсудливого інтелектуалізму».