|
 Вишенька – одинадцятирічна дівчинка, яка живе разом зі своєю мамою і мріє стати письменницею.
Її улюблене заняття – спостерігати за людьми, уявляти їхнє життя та розгадувати таємниці. Однією з таких є Мік... Щонеділі цей літній чоловік іде у ліс, узявши із собою великі відра з фарбою. Що він робить там увесь день? І чому такий сумний, коли повертається увечері? Тож як справжній детектив, Вишенька має намір розкрити цю таємницю й починає своє перше розслідування... Чарівна героїня, захоплива пригода, неперевершені ілюстрації... Це комікс для істинних поціновувачів пригод, ви просто повинні його прочитати, адже це справжній витвір мистецтва!
Особливості серії:
- Найкраща дитяча серія за версією Міжнародного фестивалю коміксів в Ангулемi.
- Добра і зворушлива детективна історія про мистецтво.
- Книга-натхнення для майбутніх письменників.
- Неперевершені акварельні ілюстрації та загадковий сюжет.
- Книга-щоденник дівчинки.
Жоріс Шамблен – Орелі Нейре Щоденники Вишеньки. Том 2. Таємнича книга
 Вишенька — допитлива й кмітлива дівчинка, яка не уявляє свого життя без різноманітних розслідувань, щоденних нотаток та нових пригод. У першому томі розповідається, як вона разом зі своїми друзями допомогла художнику-анімалісту оживити покинутий зоопарк і вдихнути в нього нове життя.
Та вона не залишає свого захоплення й далі проводить розслідування, про що йдеться в другому томі повістей.
Цього разу під її пильне око потрапляє одна жінка: щовівторка, рівно о третій годині, вона сідає на один і той самий автобус — і завжди з тією самою книгою в руках... Звичайно, допитлива Вишенька не встоїть перед новим розслідуванням. Хто вона? І чому вона щоразу прямує тим самим маршрутом? Відповіді приведуть нас до міської бібліотеки, де наша дослідниця розкриє таємницю загадкової книги, а разом із нею — й історію життя цієї жінки...
Неймовірно чуттєва і зворушлива історія кохання, яка розчулить серця читачів! І як завжди — неперевершені акварельні ілюстрації.
|
Перед вами динамічний і дотепний екскурс в історію їжі від появи перших людей до сучасності.
«Давно то було. Так давно, що і степи вже забули, заростили рани, заколосилися новими хлібами. Тільки тіні інколи зринають, зітхаючи.
"Опанас Заливаха належить до яскравих творчих особистостей, що височать над часом. Вони сповнені однієї думи, світяться і засвічують усе навколо себе" Євген Сверстюк
«Радість — всесвіту пружина, Радість — творчості душа, Дивна космосу машина Нею живиться й руша» Ода "До радості" Ф. Шиллер у перекладі М. Лукаша