«Франко-Драйв: новий погляд на класика»: екскурсія книжкою «Франко: від А до Я» та журналом "Локальна історія"

«Чому ми згадуємо Івана Франка, цього дивовижного чоловіка, від часу народження якого вже минуло 170 літ?

Чому? Відповідь проста: бо це Франко. Українець, що став генієм. Геній, що став Українцем. Пролог, не епілог» Богдан і Наталя Тихолази

«Як добре, що він у нас був. І досі є. І буде! Як добре, що він не зануда, не ідол й не пам'ятник, а жива людина, зіткана з пристрастей та суперечностей!» 

Знайомимо вас з двома виданнями, які дають новий погляд на постать Івана Франка. Це книжка для молодшого і середнього шкільного віку « Франко: від А до Я» та журнал «Локальна історія» № 4 2026 рік для широкого кола читачів.

Книга «Франко: від А до Я» руйнує стереотипи про «суворого Каменяра». Вона «розповідає про незвичайну людину, яка стала генієм, і про генія, що залишився людиною. Про малого Мирона, який виріс і став українським Мойсеєм, пророком і поводирем.»

«Ця книжка – про вогонь, а не попіл. Про людину, а не пам'ятник.»  Богдан і Наталя Тихолази

«Франко від А до Я» – абетка-енциклопедія про Івана Франка. Ми звикли називати його українським Каменярем, Вічним революціонером, енциклопедистом та генієм через неймовірну жагу до знань і працелюбство. Але чи знаємо ми насправді, яким Франко був: що любив, які мав хобі, куди подорожував?

«Франко від А до Я» - винятковий арт-бук, книжка для дітей (і не лише для них), завдяки якій знайомство з Франком стане початком дружби на роки. В цій книзі багато фактів, гумору, вміння дивитися на себе та інших без зайвого пафосу, а ще стільки цікавого і раніше незнаного. Візуальна складова книжки - заслуга творчої майстерні «Аґрафка» (Романа Романишин, Андрій Лесів). Текстова – Богдана та Наталії Тихолозів.

Ця книжка - про Франка: стильного, молодіжного, близького. Вона – чудовий приклад того, як варто знайомити класиків і читачів, щоб вони полюбили один одного.

Знайомтесь!

Приходьте! Книжка чекає на вас!

Франко: про сучасне і минуле

Для читачів старшого шкільного віку та для дорослого відвідувача бібліотека пропонує журнал «Локальна історія» № 4 2026 рік. Тема номера – Іван Франко. 

В цьому журналі ви відкриєте Франка, який вас здивує: він жартівник, журналіст, рибалка, спортсмен...

Журнал містить наступні статті:

«Пророк без вітчизни»: Віталій Ляска розмовляв з професором Українського католицького університету Ярославом Грицаком.

«Іван Франко був лисом, а не їжаком: людиною, яка змінювала погляди і переконання, коли змінювалися обставини. ... Саме ця пластичність допомогла Франкові зробити те, чого не зробив жоден діяч українського руху – він сконструював образ українців і заселив ними Україну » Ярослав Грицак, професором Українського католицького університету, автор книжки «Пророк у своїй Вітчизні. Франко та його спільнота (1856 - 1886) ».

«Між імперіями та націями: світ у добу Івана Франка» Іван Франко жив у неймовірно динамічній другій половині ХІХ століття. У той час розквітали європейські імперії, народжувались модерні нації, відбувалась наукова революція, у повітрі витало передчуття глобальних катастроф. Стисло, кольорово – все про добу, в яку жив Іван Франко.

«Янголи та демони Нагуєвич». Текст Галини Пагутяк  «Туристам, які приїжджають до родинного села Івана Франка, гіди не розповідають про його духовний і ментальний клімат, хоча образ Великого Бойка неможливо осягнути без тієї автентичної містики, що досі, наче імла, оповиває це заможне сучасне село». Г. Пагутяк. Галина Пагутяк розкриє секрети Нагуєвичів.

«Рід Франків»: генеалогія  Про те, якою була доля Франкових предків і нащадків розповідає Наталя Тихолаз, ....

«Парадокс Франка»: роздуми Богдана Тихолаза      «...Іван Франко й досі, через 110 років по смерті, зостається одним із найбільших «великих невідомих» української історії та культури.»  «Наша сучасність – це насправді майбутнє, яке він спроєктував: модерна національна ідентичність і державна самостійність, європейський вектор цивілізаційного розвитку, принципове «антимоскофільство», віра у справедливість, гідність і свободу як найвищі цінності»

«Вандрівки студентської молоді» Текст Святослав Липовецький   1833 рік – початок українського туризму на Галичині. Українські семінаристи зрозуміли, що пізнати рідний край можна через мандри. Як це було, читайте!

Цікаво: мапа і програма студентських мандрівок.

Ексклюзив номера: Німецький історик Мартін Роде про роль Франка у науковому товаристві імені Шевченка

«На каву з газетою »: завсідник кнайп і ресторацій. Текст: Н. Тихолаз   Для львів'ян на зламі ХІХ та ХХ століть кав'ярня була не тільки місцем , де смакували запашною кавою, а й простором свободи. Іван Франко приходив туди по «інформаційний хліб». Про знакові заклади Львова, де з горнятком кави та стосами свіжої преси класик творив історію.

«Не Каменяр, а радше Мойсей». Текст Тамара Гундорова  Спрощене і заідеологізоване сприйняття класика сьогодні переглядається. Нині ми відкриваємо Франка в його неоднозначності та багатогранності.

«Замок для Лиса Микити» Текст Галини Пагутяк.  Про замок - резиденцію Лиса Микити, що розташований одразу за курортним містечком Моршин. Майбутні маленькі і великі гості побачать на території замку дерев'яну церкву 1712 року, а згори їм відкриється чудовий краєвид.

«На вакації до Криворівні » Текст Ірина Пустиннікова   Знайомство з селом Криворівня, де літував Іван Франко, куди їхали й інші українські класики.

«Від Каменяра до людини » Текст Олександра Бодняк  10 жовтня 1940 року у віллі, де Іван Франко жив із родиною, було відкрито Літературно-меморіальний музей письменника. «Дім Франка – місце сили» - гасло музею.

«Франковий Відень»   Понад 130 років тому Іван Франко ходив вулицями Відня, а деякий час і мешкав у Відні. Франкознавець Богдан Тихолаз називає Відень головним містом у житті письменника – поряд із Дрогобичем і Львовом.

«Що темне для ума, для серця ясне й явне» Текст Ярослав Гарасим  Стаття Ярослав Гарасим – це роздуми про світоглядні основи Франкової релігійності.

«Смаки і взори Франкового дому» Текст Дарія Денис  Нащадки Івана Франка нині живуть не лише в Україні, а й у Канаді, США, Великій Британії, Франції та Іспанії. Про правнуків і онуків Івана Франка, про кулінарні традиції та цінності родини.  Сьогодні духовна і кровна спадщина письменника жива: канадська правнучка Галина популяризує українське писанкарство, правнучка Адріанна продовжує традицію вишивки, всі нащадки Франка бережуть кулінарні традиції, а праправнуки Данило і Богдан Юрачківські й Іван-Павло Галущак зв зброєю в руках захищають незалежність України в лавах ЗСУ.