Музей гетьманства

Автор: Володимир Панченко   
Музей гетьманства

На старовинному київському Подолі, на Спаській вулиці, кожен легко може помітити незвичайний будинок. Усе в ньому дихає старовиною — і величні білені колони при вході, і важкі залізні, мов у казковому замку, двері, і великі вікна з ґратами й віконницями. Одразу розумієш, що будинок цей пам'ятає прадавні часи, коли нашу рідну землю — Україну — по всьому світу називали «країною козаків», коли в кожному селі мудрі кобзарі співали думи про захисників українського народу — відчайдушних лицарів-запорожців. Недарма і цей будинок старі кияни прозивали «будинком гетьмана Мазепи». І справді, споруджена ця незвичайна будівля в ті часи, коли гетьман Іван Мазепа звеличував Україну новими школами, церквами, монастирями, коли зважився він підняти шаблю проти загарбника-царя та його воєвод, — триста, а може, й більше років тому. І тепер, у вільній, незалежній Українській державі нащадки козаків пам'ятають своїх пращурів, складають їм належну шану. І в старому козацькому будинку з'явився єдиний у нашій країні музей української козацької державності — Музей гетьманства.

Понад п'ятсот років проминуло, коли в наддніпрянських степах з'явилися перші лицарі-козаки. Понад чотириста літ тому почали вони обирати своїх командувачів — гетьманів. Понад три з половиною століття проминуло відтоді,як Україна перетворилася на єдину в усьому світі козацьку державу — Гетьманщину, де люди найвище за все шанували святу віру, бойове побратимство та волю батьківщини, де за першим покликом готові були дати відсіч ненаситному ворогові... Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Петро Дорошенко, Іван Мазепа, Павло Полуботок, Іван Виговський, Пилип Орлик, Кирило Розумовський — ці імена щиро шанували наші предки і, віримо, так само цінуватимуть наші нащадки.

Тож зазирнімо до цього дивовижного будинку. Ми побачимо тут портрети славетних козацьких діячів. По всіх усюдах гриміла їхня слава! Придивімося: тут і копія портрета Мазепи з картинної галереї шведського короля, і карта України — «землі козаків» — роботи німецького вченого-картографа, і фотографія срібної плити, подарованої українським гетьманом церкві в Єрусалимі... А ось — справжні свідки козацьких боїв: старі, заіржавілі шаблі, важкі гарматні ядра, козацька порохівниця. А поруч — скрині, посуд, килими із старовинних українських господ...

Усе тут дихає козацьким духом. Навіть твори сучасних українських митців, поштові листівки, марки, книжки — все це присвячене козаччині, стародавній добі українських лицарів!

 

Знайомтесь: книжка!

«Новітня війна» Ніна Фіалко

14_1_2026_2Ніна Фіалко відважилась написати низку оповідок, де спробувала доступно розкрити і самі події, і участь дітей у коловороті війни...

Детальніше...

Опитування №11

Що читаєш влітку?

Літературу за шкільною програмою - 24.2%
Додаткову літературу - 33.3%
Обидва варіанти - 42.4%

Всього голосів: 33
голосування за це опитування закінчилось на: 31 серп. 2019 - 00:00
Електронний каталог
Віртуальна реальність
Переможець конкурсу

Останні новини

"Леся Українка – символ інтелектуальної свободи, незламності й права бути собою": до 155-річчя письменниці

25_2_2026_125 лютого Україна відзначає 155-річчя від дня народження Лесі Українки — видатної поетеси, яка стала символом незламності та духовної сили.

Детальніше...
«Пам'яті загиблих земляків »: платформа скорботи

24_2_2026_1«Схилися наді мною, капелане, Прости усе, що Бог іще не встиг. Я з тих, без кого вічність не настане. Я з тих, всечесний отче, я із тих...» Богдан Томенчук

Детальніше...
«Земні шляхи Небесної Сотні»: виставка-присвята до Дня Героїв Небесної Сотні

23_2_2026_1«І рани їхні вже не їм болять. Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло, Як крила ангела, злітаючи назад, Небесна Сотня в вирій полетіла...» Людмила Максимлюк

Детальніше...