10 квітня – 80 років від дня народження Віктора Близнеця

Яскравою зіркою спалахнув, засвітився і дотепер не згасає казковий талант Віктора Семеновича Близнеця. «Земля Світлячків», «Звук павутинки», «Женя і Синько», «Як народжується стежка» - ці твори з задоволенням читають сьогоднішні дітлахи.

Віктор Семенович Близнець народився 10 квітня 1933 року в с .Володимирівка Компаніївського р-ну Кіровоградської області в сім'ї колгоспників.

Дитинство майбутнього письменника було важким та незабутньо цікавим водночас. Важкі часи після голодомору, передвоєнні та воєнні часи випали на дитинство маленького Віктора, але вони були осяяні безкраїм блакитним небом і неозорими вабливими степами, які на все життя всоталися і в серце, й у творчість Віктора Близнеця. «Степ, і небо, і спека, і курява на шляху, і хлопчакові далекі мандри – цього не забути ні вві сні, ні в лихоманці», - писав про своє дитинство Віктор Близнець.

З малих літ Вітько, як величали його друзі, тягнувся до знань, майже не висував свого допитливого носа з книжок. Батько письменника мав великий вплив на його світосприйняття. «Він для мене, - як писав В. Близнець у «Автобіографії», - жива історія з усіма минулим, сучасним і прийдешнім. Він був для нас першою книгою, першою школою, відкрив для нас землю батьків, її родильні муки і весільні торжества. Для нас, малих, це було як причастя до святині, до таїни нашого земного бога».

Після закінчення у 1952 році десятирічки Віктор їде до столиці й успішно складає іспити на факультет журналістики Київського університету імені Т. Г. Шевченка, після закінчення якого активно пробує себе в обраній професії: працює в молодіжних газетах, журналах, у видавництві «Молодь». Паралельно з журналістською роботою він почав торувати й стежину в Літературу: пише оповідання для дорослого читача. І хоча оповідання були вдалими, одного дня Віктор Близнець вирішує спробувати свої сили в літературі для дітей.

Одне за одним з-під його мудрого й талановитого пера починають виходити оповідання для малих читачів – і майже без перерви друкуються в періодиці та окремими книжками.

Давньою його мрією було створити щось казкове, фантастичне, щось таке, чого досі не існувало в літературі для дітей, принаймні – в український. І він працює над створенням казкової повісті. 1978 року мрія письменника здійснилася – побачила світ повість-казка «Земля світлячків». Вона одразу завоювала прихильність малих читачів України й достойно та справедливо посіла своє місце на віртуальній Золотій полиці кращих дитячих книжок. Саме в цьому творі Вікторові Близнецю пощастило вповні реалізувати всі свої фантазії, які він накопичував у пам'яті й серці ще з дитинства, реалізувати свою безмежну залюбленість у казку, що бере свій початок у кращих українських народних казках.

Діти та дорослі буквально закидали письменника листами, в яких дякували письменникові за казку.

«Хай у кожному корчі палахкотить маленьке диво ночі і живе теплий вогник , який розцвітає в лісі тільки на добру дорогу всім, хто потримає його в руках, і приносить щастя...»

Отой вогник був у руках, у думках і в душі Віктора Семеновича Близнеця.

Ви ще не знайомі з повістю-казкою Віктора Близнеця «Земля світлячків»? Тоді мерщій до бібліотеки. На вас чекають цікаві казкові пригоди!