«Ті, що грають у схованки»: мімікрія, або мистецтво маскування

PDF Print E-mail

Останні новини

Автор: Івано-Франківська центральна міська дитяча бібліотека   
Понеділок, 25 жовтня 2021 13:33

photo_mimicry_325 жовтня центральна бібліотека для дітей ознайомила читачів з чудесами природи.

Інформаційний калейдоскоп «Ті, що грають у схованки» пропонував відвідувачам викладку книг про секрети природи, відеоролик «Ті, що грають у схованки» та розповідь бібліотекаря про науково-популярні книжки за темою заходу.

Гру у схованки полюбляють діти в усьому світі. Цікаво, чи є така гра у тварин?

Виявляється – є! Тільки у дітей – це улюблена розвага, а для тварин – це спосіб виживання!

Гра у схованки у тваринному світі називається мімікрія, тобто наслідування, маскування. Ця властивість деяких організмів імітувати зовнішній вигляд або інші ознаки інших непов'язаних організмів або неживих об'єктів допомагає тваринам вижити. Термін був вперше введений в зоології Генрі Бейтсом для позначення випадків надзвичайної зовнішньої схожості між різними видами тварин різних родів або родин.

Як це відбувається?

Є велика різноманітність форм мімікрії. Можна підрозділити явище подібності організмів: за забарвленням, за формою, за звуком, за запахом, за поведінкою.

  • Хамелеони, восьминоги, каракатиці здатні змінювати своє забарвлення відповідно до навколишнього середовища. У шарах їхньої шкіри знаходяться пігментні клітини, що містять барвники. Ці тварини змінюють колір залежно від забарвлення навколишнього середовища, температури та настрою. Хамелеон може змінити свій колір протягом 15 хвилин, головоногі молюски — майже миттєво. Стан їхніх пігментних клітин регулюється нервовою системою.
  • Камбала і палтус імітують забарвлення морського дна і до того ж вони частково зариваються в пісок, щоб посилити ефект маскування. Якщо таку рибу покласти, наприклад, на шахівницю, то її тіло покриється чорно-білими квадратами.
  • Інші риби, жаби, раки і краби не володіють здатністю змінювати колір свого тіла, проте, пристосовуючись до оточення, вони можуть ставати дещо світлішими або темнішими.
  • Деякі птахи і ссавці, такі як куріпка, звичайний песець, заєць-біляк та інші, пристосовуючись до зовнішніх умов, міняють своє літнє вбрання на зимове, яке буває білим, як сніг, або сірим, як голі дерева.
  • Самки фазана, дрімлюги, крижня та інших видів птахів, що гніздяться на землі, мають коричневе оперення з темними і світлими плямами. Таке забарвлення допомагає їм злитися з навколишнім середовищем. Самка малого пісочника відкладає яйця в неглибокій ямці серед гальки. Її крапчасті яйця абсолютно непомітні на тлі гальки. Самка також добре замаскована. Завдяки чорним, білим і коричневим смугам контури її тіла здаються розмитими, і ворог її не бачить. Є види птахів, наприклад, круглоносий плавунчик, у яких яйця висиджує самець, тому його оперення непоказне, а оперення самки навпаки, є досить яскравим. Самець і самка вальдшнепа носять скромні вбрання. Ці птахи гніздяться на землі, а яйця висиджують як самець, так і самка.
  • Для австралійських жаборотів характерною є спеціальна маскувальна поза. Вони сидять на гілці, витягуються вгору і застигають в такому положенні -здається, ніби це не птах, а зламаний сучок. У багатьох птахів, що живуть у кронах дерев, блакитні груди і зелені спинки. Зверху птах подібний до листка, а знизу подібний до темної цятки в небі. Це дозволяє пташкам уникати небезпек.
  • Паличники. Завдяки дивовижному зовнішньому вигляду паличники в усьому світі відомі як майстри маскування. Ці комахи схожі на листя. Вузьке тіло, тонкі лапки, прямокутної форми голова і коричневе або зеленувате захисне забарвлення роблять багато паличників схожими на гілочки. Яскраво-зелені види схожі на стебла трави або листя. Комахи міцно тримаються за рослину, спираються об неї черевцем, витягають обидві передні кінцівки вперед і повільно розгойдуються. Так вони дуже точно повторюють похитування рослин від вітру. Переляканий паличник падає з дерева.
  • Якщо все ж таки не вдасться обдурити ворога, то паличник летить. Розкриті крила деяких видів яскраво забарвлені. Проте, склавши крила, паличник знову стає „невидимим". Паличники годуються вночі, коли їхні вороги сплять. Проте навіть непроглядна темрява не гарантує їм повної безпеки, тому паличники поводяться обережно та прагнуть чинити якомога менше шуму, який міг би видати їхню присутність.
  • Ссавці також користуються захисним забарвленням. Завдяки смужкам на тілі зебри і плямам на шкурі жирафа мисливець бачить не тварину, а радше безформну масу, що зливається з оточенням, тому йому важко виділити зі стада окрему тварину як потенційну здобич. Левові його пісочне забарвлення допомагає злитися з оточенням, завдяки чому він може близько підкрастися до здобичі. Смугаста шкура тигра непомітна в контрастному освітленні джунглів.
  • У лісах часто можна зустріти найкращі приклади маскувального забарвлення тварин. Нерівномірне сонячне освітлення привертає у ці місця плямистих і смугастих тварин, які майже повністю зливаються з оточенням. Деякі метелики, наприклад, подібні до ураженого цвіллю листя. Богомол, якого важко відрізнити від сухої гілочки, сидить нерухомо, чатуючи на здобич. Серед зеленого листя і сухої трави ця довгаста комаха є майже непомітною. Гусениці п'ядунів навчилися добре імітувати гілочки, і в них на спинах навіть з'явилися своєрідні «бруньки». Видати їх можуть тільки необережні рухи. Плоске коричневе тіло рогатої жаби абсолютно непомітне серед опалого листя.

Ще дуже багато інтересного можна дізнатися про мімікрію. Приходьте у бібліотеку! Науково-популярні книжки та журнали чекають на допитливих!

Пізнавати світ цікаво та корисно!

 

Знайомтесь: книжка!

Люлечки – дарувальники снів. Охрименко Л., Пірог Є.

27_05_2024_1А ви знаєте, хто такі Люлечки? Ще б пак! Про їхню родину повинні знати всі,

Детальніше...

Опитування №11

Що читаєш влітку?

Літературу за шкільною програмою - 24.2%
Додаткову літературу - 33.3%
Обидва варіанти - 42.4%

Всього голосів: 33
голосування за це опитування закінчилось на: 31 серп. 2019 - 00:00
Електронний каталог
Віртуальна реальність
Переможець конкурсу